Віталій Скакуненко: Жити і працювати – заради України!

Віталій Скакуненко: 

 Жити і працювати – заради України!

    Житель Новомосковська, Віталій Скакуненко, керує агропідприємством, що не один рік успішно працює на рідній землі й збирає щедрі врожаї. 

Та вирощування зернових – не все, чому приділяє увагу й сили наш земляк. Він є засновником благодійного фонду «Тепле Серце», в рамках дії якого надає допомогу: школам, дитячим садочкам, селам та їх жителям.

    Звертає велику увагу Віталій Володимирович і на підтримку та розвиток культурного, духовного життя громади. Найбільше ж мріє – про відродження українських сіл,  невеличких міст, їх розквіт, на благо нашої Держави та її народу.

           Робота на землі – не відпочинок!

- Віталій Володимировичу, Ви - молода людина, та вже маєте досягнення у аграрній справі, робите те, що завжди було  в повазі  – вирощуєте хліб.  
Але ж, це – важка праця! Як обрали такий непростий шлях?

- Вибір зробив ще у 2001 році, коли вступив в Дніпропетровський аграрний університет. Згодом студентом побував на практиці закордоном, вивчав місцеві технології, досліджував як у інших країнах(США, Англії) працюють люди. Прийшла думка відновити нашу аграрну галузь, зміцнити її сучасними напрямками. Ця мрія весь час була зі мною. Одначе вже з перших кроків зрозумів, що професія, яку обрав – нелегка, особливо в Україні. Та я не з тих, хто спиняється на шляху до мети! Визнаю, що займатися сільським господарством має сили не кожен. Це слід усією душею любити! 

Вирощування зернових – живий процес, який треба постійно контролювати, так би мовити – «дихати ним». Є маса факторів, які можуть знищити вражай, от і його збереження, переробка, реалізація – копітка робота. Тож робота на землі, вирощування зернових, – не відпочинок. Але ця діяльність особисто мені й команді фахівців, з якими працюю, – до душі. 

Бо ми працюємо не заради збагачення – для України, українців!

                                                 

   Козацького роду

-Ваше прізвище має козацькі, січові корені?

-Так, мій прапрадід був отаманом! Жив на Паланці, – то таке красиве місце у Новомосковську, де поруч озера, плавні, мальовничі острови. Батько давно вивчає наше коріння й пишається ним. Підтримую тата у цьому. Переконаний: людина, що не поважає своє коріння, – не має майбутнього! Батько навіть планує поселитися там, де мешкав пращур, будує неподалік Паланки дім. Я теж люблю ці краї. Та і як не любити –  дуже красиві місця! Поруч, на острові, розташовувався козацький табір, – там досі збереглися рештки укріплень, старих часів.

- Відчуваєте в собі січовий дух?

- Звісно! Вважаю, що сила духа, яка була притаманна козакам – то головна риса справжнього чоловіка! Намагаюся завжди бути міцним духом, сміливим.

- То в молоді роки Ви не були "хлопчиком – ботаніком" ?

- Любив читати книги, багато часу приділяв навчанню, але одночасно був  рухливим, активним. Займався ще й різними видами спорту, професійно – греко римською боротьбою, у школі  захопився народними танцями, в студентські роки ще й брав участь у КВНі. Рано почав заробляти гроші, розумів, що маю підтримувати родину. Перший мій заробіток – продавав квіти, які зібрав у балках.

-А як Виховуєте своїх діточок, суворо, у праці?

- У мене два сини. Думаю, що я гарний сім’янин, діти для мене, родина – головне. Синочкам: старшому – 7 років, а меншому – лише 7 місяців. Вчу старшого сина поважати людей, шанувати труд, бути мужнім й справедливим. Діти – то велике щастя. То наше майбутнє! Яке воно буде – залежить він того, що ми вкладаємо у дітей, що вони побачать в нас. Тож, аби діти були гарними – треба самому бути гідною людиною, робити добрі справи.
- Коріння – з Новомосковщини? Ви тут і народилися?

-Так. Я народився й виріс на Новомосковській землі. Але мої рідні не мали відношення до сільського господарства. 
Я – перший аграрій у родині(усміхається).

-Чи є у виробників зерна, загалом у сільського господарства України – майбутнє, як у Світового лідера галузі?

-Звісно є. Передусім Україна –  Аграрна країна. Це довели й останні роки. П’ять років маємо нестабільну економічну ситуацію в країні, та увесь час наші аграрії плідно працюють й так би мовити – вирівнюють економіку. Загалом Україна має великий агарний потенціал, якому сприяють унікальні чорноземи й талановиті, працьовиті люди. Розробляються  сучасні, наукові напрямки роботи, маємо інноваційні технології вже в середині країни.Тож, якби трохи більше було підтримки українському селянину, аграрію від влади – то й світове лідерство у сільськогосподарській галузі – згодом отримали б.

Майбутнє - без рейдерів!

- І все ж, одне з найболючіших питань сьогодення для селян, фермерів, керівників агропідприємств – рейдерство. Чи Ваше підприємство не стикається з ним? Як знаходите сили до боротьби?

- Наше підприємство розташовується у Новомосковському районі, там працюємо вже третій рік, вирощуємо: пшеницю, соняшник, кукурудзу. Усе наче добре.

Радує красива природа, плодючі землі, у нас – міцна, працьовита команда людей. Загалом справи йдуть непогано й навіть деколи дуже гарно. Але є й проблеми, які заважають ще кращих результатів досягти. Дуже багато питань виникає до законодавства країни, яке нині на жаль не повністю захищає селянина, землероба, фермера від тих же рейдерів. Три роки, чи не кожного дня, боремося з відомою на Новомосковщині рейдерською командою. Від її дій(тільки за минулий рік) постраждали в області понад сотня підприємств. Ці «ділки» йдуть незаконним шляхом, та ми намагаємося захищатися виключно у рамках правого поля. Поки успішно протидіємо, хоч так працювати складно. Скільки нам це вартує сил! Війна з рейдерами втомлює, але надихає на боротьбу розуміння, що боремося за Україну, за народ, його майбутнє. Це майбутнє повинно бути без рейдерів!

- Ви часто відвідуєте села не тільки новомосковщини, а й Магдалинівщини. Які гострі питання бачите у житті тутешніх громад, сіл, міста новомосковська, що потребує змін?

-Жахливий стан доріг,  будинки культури, що потребують ремонту,

часто відсутність належного медичного обслуговування, відсутність якісного водопостачання Та й не тільки це! Питань, які б хотілося виріши заради життя людей, розвитку сіл, міст, України – велика кількість. У тому ж місті Новомосковську, – багато що слід змінювати! Час провести очищення змілілих річищ, контролювати стан води у річках, водоймах. Яркий приклад – стан ріки біля батьківського будинку, де я виріс у Новомосковську. Нині там річка вже перетворилася на болото, але дітьми ми купалися, пили ту воду. 
Наболілі соціальні питання: створення нових робочих місць, розвиток культурного, спортивного життя міста. І звісно, – сфера медична, вона теж потребує розвитку та підтримки. Час опікуватися здоров’ям молоді, людей більш поважного віку! Нині склалася тяжка ситуація: села, невеличкі містечка – вимирають. Хочу посприяти тому, щоби були створені умови для щасливого життя молодих родин, аби жінки бажали народжувати дітей, аби була належна  Державна підтримка: родинам, матусям, дітям. Щоби Україна – не знелюднювала, повнилася дитячими голосами! Час розвивати рідну для мене землю, зробити більш щасливими бодай земляків!

- Вірите в українців, Україну. Її відродження?

-Так!  Український народ: вільний, сильний духом,  талановитий працьовитий!  Але для того аби українці вільно працювали, – треба змінити оподаткування для малого та середнього бізнесу. Це є головною моєю метою  –  досягти того, аби малий і середній бізнес, що є основою розвитку Держави, – успішно, вільно розвивався! За таких умов, Ми обов’язково досягнемо того, про що мріємо! 

Але для цього кожен має 
                   жити і працювати – заради України!

спілкувалася А. Букреєва- Стефко